Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45780
Рецензій: 89570

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія у цьому розділі доречніше

Добро повинно бути з кулаками

© Щєпкін Сергій, 09-10-2017
Казка, можна для дітей

Біжить-котиться Добро Колобком по стежині, аж гульк – Вовк із-за дерева:
- Стій, сучий ти сину! На весь ліс домашнім розвонявся, а я жерти хочу, вже пів-дня нічого в роті не було! Дай-но я тебе з’їм!
- Не їж мене всього, на осьдечки я тобі кусок відшматую, домашній я – наїдок добрий буде! З’їсиш – і будеш ситий!
Добро як сказало – так і зробило: відшматувало від свого круглого боку добрий шмат, і простягнуло тоненькою рукою Вовкові.
- А не брешеш? – Вовк недовірливо оглянув Колобка. – Добре, давай, на перший раз повірю, але дивись мені!
Покотилося Добро Колобком далі.
Чи то і в лісі інтернет завівся, чи то старобабсько-сорочинське радіо добре працює до сих пір, але, як кажуть – вже на наступному перехресті нова несподіванка – знову Вовк, інший, але ще більший, лютіший, зубами як клацне:
- Стій, сучий ти сину! На весь ліс домашнім розвонявся, а я жерти хочу вже пів-дня! Дай-но я тебе з’їм!
- Не їж мене всього, на ось я тобі кусок відшматую, домашній я – наїдок добрий буде! З’їсиш – і будеш ситий!
Добро як сказало – так і зробило: відшматувало від свого круглого боку добрий шмат, і простягнуло тоненькою рукою Вовкові.
Вовк ковтнув той шматок навіть не перекусивши надвоє. Облизався.
- Збрехав я тобі, хотів виглядати солідніше. Насправді я не пів-дня, а цілих півтора дні не їв нічого! І тепер бачу, що тебе всього мені якраз досить буде! Ти мені просто необхідний! Ходь сюди! – і Вовк жадібно ухватив зубами Колобка за тоненьку ручку.
Потягнувши її до себе, він хотів її ніби викрутити, застосувавши відомий прийом, але раптом щось змінилося, раптом Вовк застиг, як паралізований, напівзігнутий, тільки очі вп’ялися в Колобкову руку: як Вовк не старався, що не робив – але не міг ні поворухнутися, ні розтиснути щелепи, щоб відпустити руку Колобка. Виявляється, то була зовсім не тоненька ручка, то був провід, який ішов від генераторів, що були усередині Колобка і завдяки яким замість відрізаних шматків випікалися нові. Ось чому не можна було їсти всього Колобка відразу. Силою волі Колобок міг збільшувати або зменшувати силу струму у проводі-руках, таким чином керуючи станом Вовка, дозволяючи йому переступити з ноги на ногу, або перетворюючи на щось середнє між восковою фігурою і пам’ятником. Нарешті Колобок якось ввесь напружився, одне його око було широко відкрите, а друге закрив і ніби стиснув із силою, ще раз вдихнув глибоко, і – Вовк ніби тенісний м’яч відлетів метрів за п’ять, декілька разів перевернувшись.
- На тобі ще шмат … поки ми вовтузилися, він якраз допікся, - Колобок простягнув Вовкові ще шматок пирога.
- П-п-п-поклади н-н-на з-землю… - ноги у Вовка трусилися, і він нічого не міг їм зробити. – А якби я т-тебе всього вхопив, а не з-за руку?
- Можеш спробувати. Як зустрінеш кульову блискавку – потренуйся. – Колобок весело усміхнувся, цокнув язиком, і покотився далі по стежині, наспівуючи якусь пісеньку.
Це була мабуть весела пісенька, тому що у Колобка перед очима стояла картина, як пройде ще зовсім небагато часу і він, докотившись до гнізда на березі озера, нагодує маленьких диких каченят та їх маму, яких чомусь кинув тато-селезень. А потім розчулена мама-качка попросить зробити із ним селфі…

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Яна Устимко, 15-10-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Avtor, 09-10-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2943780422211 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …