Ой, не проси-не-благай,
земний чоловіче,
аби
та Жінка у чорному
тебе якось
(мимохіть-ненароком-чи-як)
піткала-стріла..
Бо таки стрілить -
пролетить,
наче кішка чорна,
її стріла -
перетне тебе поглядом,
перетне твою дорогу-долю..
Знай-бо, та жінка у чорному
завше чекає на принца
у чорному -
вона постановить вирок -
він його виконає -
приїде з чорним катафалком -
ось і всі задоволені -
чорне отримало
те,
що йому
належало,
а світло,
як завше,
знову тремтливо
чекатиме
на власну тінь..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design