Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2650
Творів: 49229
Рецензій: 93900

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія мозаїка

Пост-Пробудження (мозаїка)

© Микола Шпаковський, 18-04-2007
ще можу сприймати всіх і нічого
повільно сповзаю по охололій стіні
чи то опадаючій і палаючій стелі
доволі спустошений зір сьогодні
і мої зізнання ні до чого тобі

(сюди сонце свій тулуб просуне мов санітарка...
єдине нагадування про мою задавлену болячку...
щоправда зумію відтворити із тебе нариси нью)


рвусь маршем у невагоме і не відчуте
і стомлене альтер-еґо підхопить мене
усадовить на трон як барона бароко
ще й скаже: сиди тут і ані руш язиком
...чистота не має потуги без любові тієї
яку наслідую конче любити і натщим єством...

(нагострені об поріг скальпелі... нитки... кілька крапель
валер’янки і на всяк випадок нашатир у флакончику...
натяк на зустріч під вербами когось немісцевого...)


певній знайомій моїй перукарці дивом пощастило
мільйон грошей виграти і вона втратила розум
коли прийшла додому а її дитина із ножичками
в туалеті різала чеки на дрібнюсінькі ромбики

(а пам’ятаєш як ми запускали змія повітряного
і скорботно було придивлятися як він борсався
між електричних дротів його очі іскрилися...)


а підніжжя весни заходиться сміхом цвітіння
а дитина чиясь знічев’я розіб’є шибку й коліно
і Якась не пробачить Якомусь зіпсуту перцем вечерю
по-неповнолітньому стискаючи записку з освідченням
зримувавши на лад свій епітети з Шекспіра і Біблії

(рибини це янголині сліди наповнені тілом і стичністю
змісту води і кисню... гадаєш що вони затаїли мовчанням?)


святі заступники і архангели декому за комір вихлюпують
холодну воду святу а потім клеять у кімнатах запліснявілих
шпалери з волокон аквамарину які пілігрими засмаглі із
китиць прощ молитовних виловлюють мозолястими сітями

(канапа ще тепла тілом... ти кавою оживлюєш турку...
з вершками буде в сам раз як на початок відліку...
сьогодні мушу виїхати ген-ген за мури міста...
мабуть що пропаду якщо не перевтілюся...)


знаєш вже як місяць сон мій хрестом вкорочений
і тисне на мене розп’яття відбивається на шкірі
коли вже здавалось що тримаю Бога за обидві ноги
дотеперішні горизонти були замінені новими шрамами

17.04.2007

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

вузликове письмо

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© Тетяна Мельник , 19-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81822490692139 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …