На лінійку йде Мартин,
першовересневу.
У руці – букет жоржин.
«Звісно, не дешевий, –
думає сусідський кіт
з міною сумною, –
краще б ніс Мартин обід –
хліб із ковбасою.
А ще краще ковбасу
взагалі без хліба.
Чи форель, чи путасу -
невеличку рибу.
Що? Букет, бо свято? Ет,
нерозумні люди!
Хто ж там їстиме букет?
Та ніхто не буде!
