Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2477
Творів: 44612
Рецензій: 87289

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Бойовик

Майже заповіт (?)

© Viktoria Jichova, 20-08-2017
Зітруся на піщинку, на порох -
на порох-прах
своїми вчинками, працею, думками,
зітруся під жорнами долі, віку, ери,
під жорнами невмолимого закону Космосу:
всяка бо фізична маса підлягає йому,
навіть характер з його вродженою генетичною інформацією
(а це предиспозиція інтелектуальних здатностей,
первинних чи вторинних інстиктивних реакцій -
і так далі, і так далі - най вчені собі ламають голову
та пояснюють усілякі такі природні явища) -
знаю ж бо лише одне:
Я - людина, з роду ссавців, словом, матерія.
Та все ж, моя біологічна та духовна екзистенція  -
це частина Всемогутньої Природи,
тож природньо буду й себе вести - себто жити.
Бо саме за законами Природи
настало моє народження,
так само прийде і смерть -
як невідворотність,
як один із найосновніших законів Буття.
І тому я знаю, сповна усвідомлюю, що -
зараз я живу і хочу жити надалі,
та одного дня просто помру -
перестану існувати -
принаймні,
у теперішній фізичній оболонці..
Бо, як на мене, Природа
(наша Матір, Наш Отець -
Наш Творець - БОГ- Автор - Креатор Всесвіту) -
все-таки мудріша за матерію -
її енергія постійно переливається у щось інше -
наче перпетуум мобіле -
себто підтверджує теорію про безсмертя,
про перетікання/флюїдність форм,
про закон Збереження..
Тож тоді, як виходить, і я -
звичайна порошина -
звичайний
і заодно надзвичайний
прадавній зірковий і земний прах -
збережу свою енергію -
злечу і згорю, як зоря,
та передам якщо не гени біологічним шляхом,
то хоча би думки - так,
як після кожної живої істоти чи комети
щось та й залишається - якщо вже не пляма,
не пам´ять,
то хоча би атом чи то найменша наночастиночка -
і так -
все
далі-далі-далі..

----------------------------

ПС: (!!! І жодна ідеологія -
най то буде віра в матеріалізм
чи то неомарксизм-глобальний-гендер-мультикультyралізм тощо -
мене не відхилить від переконання,
що Божі жорна мелють повільно, проте невмолимо).

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Михайло Нечитайло, 22-08-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 21-08-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84075713157654 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …
Керолін Вебб «Живи на всі сто»: як завжди бути щасливим та продуктивним?
Ідеї саморозвитку і самомотивації не є новими — вони давно мандрують сторінками книг та блогів. Але …