Двоєдині у лоні
Поскінчались казки,
І не ті у долоні
З неба впали зірки,
Що про щастя говорять...
Залишилась сама.
Прийде осінь. І скоро.
А за нею зима,
Де впадати у відчай
Безнадійно... Облиш.
Сніг плекатиме вічність,
І залишиться лиш
Ненатхненно писати
Недолугі рядки,
І нікчемно гортати
Із життя сторінки,
Де багаттям палаєш
У жадання раю...
...ти колись прочитаєш
Цю сторінку свою,
Що сховалась у стопці
Вікової дурні,
Мов дівча поміж хлопців
У юначім вбранні...
Хай засне у книжині
Занотований біль,
Що належить віднині
Вже не тільки тобі.
Ти це мала би знати
Про кохання... А втім...
Книгу вкинь у багаття
Із осінніх листів.
