Моєї коханої очі на сонце не схожі;
Коралі червоніші більш за пурпурні вуста;
І груди смагляві до снігу рівнятись не можуть;
І пасма волосся дротЯні, неначе копиця густа.
Я бачив троянди гаптовані, білі й червоні,
На щоках у милої жодних не квітне троянд;
А подих чарівний тримає мене у полоні,
Ще більш чим парфумів солодко-терпкий аромат.
Готовий я слухати голос чаклунки щоднини,
Хоч знаю, що музики звуки декОли миліш;
Я згідний: ніколи не бачив я поступ богині;
Тому, що кохана ступає як всі по землі.
О небо, повір, що в словах тут нема вихваляння,
Як й те, що прекрасна вона без цього порівняння.
