А знаєте, як дівчина співа,
Що безнадійно і глуха і гарна?
Пластичні рухи, горда голова,
Щасливий усміх – вчилася не марно.
За глядачами вчителька стоїть,
І рухами малює звук за звуком,
Бо музика для дівчини звучить
Лише як ритм – через підлогу, стуком.
Те, що для інших – забавка проста,
Для неї – танець на розбитих скельцях.
У залі плачуть… Лине пісня та,
Що про рушник і материнське серце...
