Сльоза перлиною скотилась по щоці
І на світлині залишалась пляма.
Така холодна...Каменем в ріці
Втопився сум твій поміж течіями
Отих сльозинок, що колись стекли
З очей-озер і розмивали берег
Твого спокою... Де тепер той плин?
Чого його по крапельці не збереш?
В бурхливім вирі слів, образ, прощань
Емоції лишились поза кадром,
Бо миті щастя, радості, зітхань
На плівці закріпити справа марна.
То не дощу краплинка на щоці
Виблискує на тій старій світлині,-
На негативі хмарка в молоці,-
А в дійсності ЖИВА сльози перлина...
