Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44879, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.59.205.182')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Переклад

Пускай ты выпита другим (С.Єсєнін)

© Володимир, 09-08-2017
Нехай ти випита чужим,
Й мені залишилось по тому
Волосся кришталевий дим
Очей твоїх осіння втома.

О вік осінній! Ця пора
Дорожча від років весня́них.
Ти до вподоби устократ
Моїй, поетовій уяві.

Ніколи серцем не кривлю,
І ось тому на голос чванства
Зізнаюсь чесно, без жалю,
Що я прощаюсь з хуліганством.

Пора залишити уже
В минулім бунтівну відвагу.
Бо серце сповнила до меж,
Холодна і похмільна брага.

Уже й мені задзеленчав
У шибу вересень багряний,
Щоб готувався я, стрічав
Його розмірену появу.

Багато з чим тепер мирюсь
Без примусу і без утрати.
Інакшою здається Русь,
Інакші - цвинтарі і хати.

Прозоро я дивлюсь навкруг
І бачу там, отут чи десь там,
Що ти єдина, сестро-друг,
Могла йти поруч із поетом.

Що лиш одній тобі би міг,
бо ж сталість у собі плекаю,
Розповісти про сум доріг
І хуліганство, що минає.
__________________________________________

Пускай ты выпита другим,
Но мне осталось, мне осталось
Твоих волос стеклянный дым
И глаз осенняя усталость.

О возраст осени! Он мне
Дороже юности и лета.
Ты стала нравиться вдвойне
Воображению поэта.

Я сердцем никогда не лгу,
И потому на голос чванства
Бестрепетно сказать могу,
Что я прощаюсь с хулиганством.

Пора расстаться с озорной
И непокорною отвагой.
Уж сердце напилось иной,
Кровь отрезвляющею брагой.

И мне в окошко постучал
Сентябрь багряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.

Теперь со многим я мирюсь
Без принужденья, без утраты.
Иною кажется мне Русь,
Иными - кладбища и хаты.

Прозрачно я смотрю вокруг
И вижу, там ли, здесь ли, где-то ль,
Что ты одна, сестра и друг,
Могла быть спутницей поэта.

Что я одной тебе бы мог,
Воспитываясь в постоянстве,
Пропеть о сумерках дорог
И уходящем хулиганстве.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Новосельський., 09-08-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029989004135132 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати