Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44371
Рецензій: 86709

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Над фіордами

© Okaida, 28-07-2017
Жінка пише любов...

Аквареллю чи словом
Несміливо й раптово
Є початок. Чудово.

То зникає натхнення,
То сплітає зеленим
Торочки-теревені

Над фіордами втоми.
Незнайомим - знайоме,
Де від літер - оскома,

Від торкання - бажання.
Від бажання - єднання,
Наче вперше-востаннє

Віддається й готова
Безкінечно... Чудово.
Звуком, поглядом, словом

Жінка пише любов.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Це дуже круто

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Illia, 02-08-2017

До терцин

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Ман, 30-07-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Амалія, 29-07-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 28-07-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Артур Сіренко, 28-07-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4672169685364 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …