Є у тебе, шпигуне, душа?
Чи її розміняв ти на розділи
Циркулярів, доган і пошан,
Чи на вірші, що пишуться прозою?
Світ подій у твоєму житті
Очі випалить нам, непосвяченим,
Мов мета, до якої іти...
І стороннім, того не побачити,
Як ти був у житті чим не є...
Як коханок кохав не кохаючи...
Як тебе за усердя твоє
Поважали... Навряд поважаючи...
Ті країни, де жив, ти "зливав"
За наказом... Чи просто з огидою.
"Прогинався"... І в очі плював...
Мов сновида ти йшов за сновидами,
Що весь світ унікуди вели,
Ніби ввечері курку на сідало,
Часоплином життя розділив
На служіння трухлявому ідолу,
Що розіб”єш, як час надійде,
Мов зневір”я, прикрите молитвою...
Де сховалась душа твоя? Де,
Під якими могильними плитами,
Що й самому вже не підійнять?
Чи під смокінг залізла бомондовий?..
Що питати?.. Життя, твою мать.
Світ сумує за Джеймсами Бондами.
