***
Цей день як день.
А липа
відцвіла…
Нас вулиця
зловила розпашіла.
Чому ж мені
не вистача тепла,
якщо хлюпоче сонце
небосхилом?
Іще
не опадає жовтий лист,
а квінтесенція
думок тривожних -
на глибині
між потім і колись.
Перебіг часу -
плин ріки.
І схоже,
та ностальгія вже
крізь нас тече,
мов проза
від Харукі Муракамі*.
Торкнись мене –
відчуй
таємний щем! –
і обніми
гарячими руками.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design