|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51002
|
| Рецензій: |
95741
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44677, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.191.181.231') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Оленка Власенко, 17-06-2017
|
Зорі на небі тихо шепочуть,
Що вони знають, що вони хочуть.
Знають, що люди тихо так плачуть,
Коли кохання ніколи не бачать.
Хочуть любові у місячнім сяйві.
І у коханні слова таки зайві.
В полум’ї пристрасті поцілунків,
Люди не бачать реальних малюнків.
Ти ж малювала собі хоч разок
Цілу поляну пахучих квіток.
Своє життя ти карбуєш в картині,
Тільки би краски не розчинились в сльозині.
Все ще малюєш і мрієш донині?
Тільки минає життя по хвилині.
Жити, любити, прощати, іти.
Самого себе у вирі знайти.
Втратиш себе, не знайдеш вже ніколи.
І не скинеш любовні окови.
Справжнє кохання в тенета не кине.
Тільки у серці господаря лине.
Справжнє кохання – це пісня душі!
Справжнє кохання – в житті віднайди!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
