циганські дороги землею возів пролягли
просочені згуками й пилом циганські дороги
криві та заплутані вгору згори і з-за рогу
у сонячних близнах і шатрах дощу та імли
циганські дороги падуть в небеса горілиць
обнявши грозу прикусивши зубами стеблину
де місяць гойдає гілляччя без сну і спочину
на жар- половині де згарища теж половина
і віддих рясніє глибокими брижами птиць
циганські дороги від світу за обрій ведуть
де вольному воля де гублять на щастя підкови
розкрай мені цигане серце хай тіні смичкові
танцюють під ватру і краплі кленової крові
лягають на карти циганки що кличуть у путь
