питать про вік панянки в лоб,
хтось каже, некрасиво.
розвіртуалитися щоб,
пішли з френдом на пиво.
а я сиджу, а я все жду -
спитає, не спитає?
бо як же так, що до ладу
нічого і не взнає.
бо от скажіть принаймні ви:
та скільки там мороки -
лиш бовкнуть так, як з мосту в вир:
а скільки пані років?
вже, мов з барила, з нього тхне,
вже щось крізь сон варняка,
але, але! - про головне
не поспитав, чортяка!
уже й прокинувсь на плечах
дорогою додому,
а вік панянки - божий страх! -
і далі невідомий!
б'ють дзигарі дощеві в такт,
старий квартал затих...
та що ж із цим френдом не так?
чи гей він, а чи псих?
а зранку каже: я й доньку
ще з групи забираю,
хоч вже вона не в дитсадку,
а десь біля Китаю!
