|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44610, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.124.52') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
п.с. Коли тобі було 13
|
|
|
| © Наталія Дочинець, 30-05-2017
|
І день і ніч на озері крутився
немав він місця на Землі,
життєвий шлях його все вився
між думок на самоті.
Він чорний був як темна ніч,
він лебідь був якого всі жахались,
але безстрашно він глядів у віч,
тим нелюдам що з нього насміхались.
Він говорив собі на самоті
в куточку під івою старою,
все на світі ладне красоті,
і кожен собі красивий собою.
Він теж красивий і він це знав,
бо вірив сильно лебідь у дива
за все життя він все пізнав,
і знав що чорний лебідь не новина.
Гордився він красою своєю
і чесністю,правдивістю душі
і совістю,гордився й нею,
що вела його правдиво по житті.
Як ці слова він день у день казав
то білі лебеді по троху схаменулись,
і чорний лебідь їм пробачав,
бо набілий шлях вони повернулись.
І всі вже знали що він такий,
такий як вони хоча і чорний,
хоча життєвий шлях його тяжкий,
але все одно кінець задорний.
І він казав їм тихо у ночі,
коли світили ясні зорі,
що життя як полум'я свічі
спалахне і гасне на просторі.
Що для життя потрібна доля,
а долю кожен вибирає сам,
і в кожного своя вже воля
яким предатися стежкам.
І ці слова вони правдиві
це все досліджене життям,
хоча слова є і зрадливі
думки підвладні лебедям.
І чорний лебідь під івою старою,
в куточку на озері седить
життя біжить сарною молодою,
а світ в перед як птах летить.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
