«Птахи не вміють будувати кораблі…»
Григорій Сковорода
*нова редакція*
Птахи не вміють будувати кораблі,
І я не втну (хоч пробую зухвало).
Але не плачу - все, мовляв, пропало -
Свою стезю шукаю на землі.
Усі мої досягнення – малі,
Зате мої, і це уже немало
(Хоча, по правді, дещо з неба впало,
А решту втямив, ставши на граблі).
Ще стільки всього треба осягти!
Солоний піт чолом, кипить робота…
Аж раптом - клич пташиний на висотах,
Й душа – беркиць, і ширяться світи!
Лишай свої стамески і долота!
Якщо ти птах – лети собі! Лети!
*стара редакція*
Птахи не вміють будувати кораблі,
І я не втну (хоч пробував зухвало).
Але не плачу - все, мовляв, пропало -
Свою стезю шукаю на землі.
Усі мої досягнення – малі,
Зате мої, і це уже немало
(Хоча, по правді, дещо з неба впало,
А решту втямив, ставши на граблі).
Ще стільки всього треба осягти,
Але важливо в будь-якій роботі,
Перш ніж кидатись рвучко до мети,
Себе знайти – все решта знайдеш потім!
Якщо ти жаба – квакай на болоті!
Якщо ти птах – тоді лети! Лети!
