Ти
На терені самоти.
Волосся твоє – жгути,
Руки твої – мости,
Але за обрієм – ти.
Я
Облуда
І пам’ять твоя,
ДозЕмний
розкручений
біль.
Від сліз
розпечених
сіль.
Чи буде змішАння фарб?
Чи вистачить в мене зваб?
Чи стану чистим колись?
Чи злину в безхмарну вись?
Чи я стану
білим,
як сніг,
Чи ти
проростеш
у мені…
