Пий вино, моя діво бентежачих снів!
Ти сьогодні грайливо належиш мені,
Розіп"ята на ложе, немов на хресті...
Ми неначе удвох пропливаємо Стікс,
Де ознака екстазу чомусь глибина
Саме дна... Пий до дна... Наливаю вина
Вже укотре тобі. Це вино пізнання.
Я тебе пізнаю. Ти мене. Навмання,
Мов по стежці вночі у безмісячну ніч
Відчуттями... Кричи свій пронизливий клич,
Наче вивела з лісу доріженька в день!..
Все ти виголила... Вся гладенька... Ніде
Не поколеш... Оголення тема гладка,
Ніби шлях у зіркову богему... Така
Ти належиш мені. І найвищий екстаз-
Це залежність... То вип"єм за неї ще раз!...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design