Не клич так
нагально мене
з потойбіччя -
повір,
дороги допіру не знаю..
і, сподіваюся,
не відразу знайду..
Але, звісно, зізнаюся,
надто приваблює
отой чарівний місток
на ймення "веселка"..
Давні північні ґерманці
казали,
що то така кольорова арка -
Біфрьост -
це стезя,
по якій ходять лише боги..
А я, знаєш, поки-що
суцільна маса -
себто матерія -
так що
занадто піддатна
гравітації..
Але..
Але, може,
щось таки станеться
у самому центрі
нашої галактики,
де чорна гігантична діра
перетвориться
на темне фіолетове Сонце
(о, ти знаєш мене,
прихильницю солярних культів) -
прадавнє алхімічне Sol Negro,
звідки
і я отримаю енергію
невидимої плазми чи то крил -
і побіжу-полечу
назустріч тобі
у супроводі танцю
зір-світлячків
крізь космічний лабіринт
міріад світлових років
по золотій веселці -
як та гусениця-личинка
пройду крізь
червоточину Всесвіту -
чорну діру -
чорне - (о)північне Сонце -
найкоротший шлях
адепта -
лялечки -
потенційного
метелика. *
------------
*Метелик - у прадавніх греків це символ Душі - Психé.
