О, ці грудневі ночі-довгомірки,
Коли о третій сон іде на тренінг...
Колись давно жінки і пряли й дерли пір'я,
На вечорницях продавали теревені
І вишивали на обрусах взори,
Між віхоли мережили верети,
Бо літня спека прагне свіжості й опори.
Тепер - бутик, фейсбук і поетичні злети.
Можливо і колись бували злети.
Коли хрущі гуділи літаками,
І паротягу дим чіплявсь за хвіст комети,
Обходив ямб ці дієслівні ями,
Лиш не було ноутбука під руками.
