|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51553
|
| Рецензій: |
96005
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44372, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.218.119.28') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 04-04-2017
|
Закричали птахи на стрункій тополі,
Закричали птахи, прославляли волю,
Та не гріло серця гомінке кричання,
В каземати кинув, у тюрму кохання.
Сам точив кайдани, зодягав на руки,
Сам же й серце краяв я ножем розпуки,
А птахи кричали, а птахи молили,
Схаменись, козаче, не збувайся сили.
Та нащо та сила, як без тебе гірко,
Мовби серед ночі ти єдина зірка,
Світ мені цей нащо, як не має краю,
Я його без тебе навіть не впізнаю.
Що мені ті птахи на стрункій тополі,
Що мені та воля, як немає долі,
Що мені всі люди, як тебе не бачу,
Чують тільки сміх мій, чули б, як я плачу.
Запалю я сльози, звіюся димами,
На струнку тополю підіймусь з птахами,
Закричу натужно, закричу про волю,
Поламаю долю, розчахну тополю.
Обірву кайдани, обтрушу кохання,
Волею умиюсь, мов росою зрання,
І закину душу, і піду без неї,
Бо вона лиш відблиск усмішки твоєї.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
