Якась неправильність...
Розквітли абрикоси
І раптом холод...
Недоречна осінь.
Серед весни запахло самотою
І я прощаюся з тобою....
Якась неправильність...
Світ раптом посивів.
Хто ж знав,
Що коли ти мене зустрів,
(До речі, пам'ятаєш? Була осінь.
Вона прощання зазвичай приносить)
Я непомітно звикну до тепла...
(Ця напів-сказаність...)
Я так і не змогла...
Сказати... і розмазане,
розгублене «не йди...
Я хочу бути там, де ти»
Розтане в осені...
Чи у весні...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design