Погода лягає на душу, як чорна мітка в долоню, -
Над містом нависли хмари кольору сталі.
Умови цієї гри химерні й несталі,
І легко скотитися з дошки слонам та коням.
І судді відомі: оцей - Чорнобог, цей - знесилений маг.
Єдиний дозволений допінг - весни чар-зілля.
Вже квітень надворі, але ластівок нема,
Лиш зимні порожні гнізда минулих ідилій.
Як шкіра рептилії, тихо торкне печаль.
І хтозна, чи зірка на небі, чи так - астероїд.
Сузір'я - либонь, Андромеди - шукає собі причал.
Не варто дивитись у небо. У неба - свої герої.
(с) 27.03.2017
гм, вагаюсь, чи позначати його як #відкритийкосмос - адже написала цей вірш для гри, умовами якої було вжити в тексті вірша 10 слів чи словосполучень: чорна мітка, хмари кольору сталі, Чорнобог, знесилений маг, чар-зілля, квітень, ластівки, рептилія, астероїд, сузір'я Андромеди. Здається, всі перелічила. 😊
