пісня з комп’ютера сідає на тишу
а слова як діти радують мене
то я люди добрі вам сонату пишу
яка в ніч весняну під дубом засне
ні я ще сьогодні заснути не хочу
скільки слів вилити ще треба мені
ось повірте друзі не заплющу очей
доки не напишу про біль в чужині
а біль любі друзі вже сімдесят років
кусає народ мій прогнаний з Карпат
у яких вільним був неначе той сокіл
де річка сестрою а смерек мов брат
по чужинах світу дізнали ми втрат
пора нам читати історії уроки
