Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2462
Творів: 44108
Рецензій: 86035

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Вогонь

© Сергій Двірний, 21-03-2017
Господи, як хочеться кохати!..
Відкрити настіж груди
і пити небо жадними ковтками,
аби було в мені коханій,
мов рибі вольній у безоднях океану…

Кохати і коханим бути водночас…
Немовби падати дощем
на землю, що в обіймах спеки,
навстріч ніжним квітом розпука
у повенях бажання та наснаги…

Хай те кохання мов огонь пала,
багаттям серед моторошної ночі,
ясні з пітьми вихоплює подоби,
тіла наповнює теплом п’янким,
немов по вінця келихи весільні…

Високий пломінь душу звеселить,
гарячим подихом очистить скверну,
сплете тіла в завихрений танок,
очам відкриє дивовижні перли,
ув осоружній твані повсякденного життя…

А за спиною вже хурделиці, зима,
поземний вітер студить пломінь,
під мерхлим снігом похоронені дрова,
багаття іскрами не кропить небо,
і сірий попіл впереміш із жаром і вогнем…

Та, не біда, кохана, не журись…
яскраву грань підгорнемо докупи,
підсядем ближче до живого ще вогню,
сплетемо над багаттям змерзлі руки,
підставим спину зовнішнім вітрам…

Нехай голодним вовком завивають,
нехай вивітрюють останній жар,
нахилимось над ним іще тісніше,
стискатимем обійми над теплом,
допоки ввійдемо в холодний попіл…

………………………………………………………

Господи, аби ж то так!..

Аби ж то так, ще від Адама й Єви повелося…
Та не було в Раю вогню,
багаття іскрами до неба не злітали,
і не плели тіла із терену вінок,
одне на одному себе не розпинали…

Господи, чому ж усе не так?..
Чом, той вогонь – пекельне токовище,
де кожному смоли киплячої казан
вготований, коли не стане чортом,
і чорта першим не штовхне в казан?..

………………………………………………………..

Господи, а як же хочеться кохати!..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 17 відгуків
© Яна Устимко, 26-03-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Амалія, 22-03-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 22-03-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0746078491211 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Людина і Зло: «Концерт пам’яті янгола» Шмітта
Нещодавно у «Видавництві Анетти Антоненко» побачила світ нова книжка малої прози Еріка-Емманюеля Шмітта — …
«Україна 2030»: Пан або пропав
Очевидно, будь-яка нація, яка здобуває незалежність і власну країну, має ухвалити принаймні приблизний …
Риб’ячий жир «Чорного лебедя»
Зазвичай, коли потрібно проаналізувати якесь явище, книгу в тому числі, то починають із контексту. Передумови …
Допоки ми дихаємо, вихід є: Нік Вуйчич «Життя без обмежень»
«Допоки ми дихаємо, вихід є» — безсумнівність та актуальність цього твердження доводить власним життям …