Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87038

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Мої римовані думки...

© Катруся Степанка, 20-03-2017
Хтось пише про безмірний світ кохання.
Хтось - про часи розлуки і туги.
Хтось - про недолю і тяжкі страждання.
Хтось - про птахів в садах, поля, луги.
Комусь є не потрібним все писання.
Комусь і слухати не хочеться нічого.
Комусь немає до життя бажання.
Комусь повік не бачити б нікого.

Пишу й не знаю - треба, чи не треба.
Пишу, бо лізуть думки на папір.
Може комусь і буде в цім потреба.
Комусь відкриє вуха, а чи зір,
Зігріє холод серця в час недолі,
Душі блукаючій покаже путь,
А може звільняться думки, які в неволі...
Комусь життя дасть розуміння суть.

Пишу про все - болюче й відболіле.
Що зріє. Чи вже мудрості зерно.
Пишу крилате. Може і безкриле.
Всього на мить!?
                          Чи в вічність йде воно!?

2009 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81331300735474 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …