Грицькові дзвонить жінка враз:
- Малюк, привіт. Це киця мила.
Про тебе думала якраз.
Сюрпризик я тобі зробила.
- Напевно, кицю, щось смачне?
Бо я мов пес такий голодний!
Салатик, може, і м’ясне?
Кажи скоріш. Терпіть негодний.
- На жаль, ти, котю, не вгадав.
Бо я щось класне захотіла.
Тобі ж їда. Та не біда.
Дві пари чоботів купила.
- Чому ж дві пари? – злиться Гриць.
Смієшся ти? Немає клепки!
Бо я ж кицуня, а у киць
Згадай, завжди чотири лапки.
