Авторів:
2698
Творів:
51622
Рецензій:
96047
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44247, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.218.63.176') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Вірш
© Валерій , 10-03-2017
Жінки ідуть, якщо нічого дати нам не взмозі
і проводжають нас, в останю скорбну путь.
Із нами бути в єдності і бозі…
коли дороги нас Війни позвуть.
І так страждають, так чекають милі!..
Хоча сумують завжди ув собі…
Наші зигзиці вічні-сизокрилі
і у душі – прекрасні й молоді.
Але це сон, є все не так, і досить, –
себе терзати зараз ув імлі!
Але душа – так жінки – тіла просить!
Немов зерно весняної ріллі.
Валерій Цимбалюк Ковель, 10 березня 2017
не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось