© Валерій, 27-02-2017
|
Видиво
…і зруйнувались вівтарі, погасли храмові багаття,
і вітер вдарив у віки і волхви кинули прокляття!
І степ мовчав, і трави спали,
туман огортував кургани,
і тіні предків в мить повстали:
царі, торгівці і брахмани.
І сонце сходило на сході
і червонило їхні лиця.
І я почув «О, вої – годі!
Все ж повернеться правда-криця!»
І зникли тихо їхні тіні
і трави так хитались рвучко…
А далі йшли століття плинні
і Русь зітхала: тяжко, й згучно!..
Валерій Цимбалюк Ковель, 27 лютого 2017
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|