Знаєш, я ж просто хотіла щастя,
А ти наді мною жорсоко знущався.
Хотіла літати на крилах до неба,
Тепер же ховаю ті крила від тебе.
Стоптав, поламав, украв мою душу
Відтоді без тебе ні кроку не рушу,
Бо серце стікає холодною кров'ю.
Я наче ув'язнена тою любов'ю,
А вона ж, як хрест важка:
Душить, ранить і вбива.
Не хочу, не можу я жити так далі
Пора віддавати тобі всі медалі.
Ти - чемпіон, кричу тобі:" Браво!"
Що буде з тобою - мені не цікаво.
Я вистою, знайду у собі сили,
Щоб знову випрямити крила.
І гордо скажу:" Я щаслива!
Дивись, нарешті я щаслива!"
