Ой Віхола-хуга замітає місто,
Вітрисько лукавий замішує тісто.
Шугає-літає, продукти шукає –
сніг сіє, мішає, решту добавляє:
бурульок з-під стріхи, інею з горіха,
пороші дрібної... Діжа вже з горою!
Як тісто підійде, то й Віхола дійде
сюди, під крилечко – ліпить пиріжечки,
Потім – випікати, з Вітром чаювати,
люляти-співати під вікнами хати
на мові зимовій про сніг колискові.
