На Петржіні в старій Празі
День затримався на мить,
Глянув зверху – місто стихло
Й сонцем з неба відкотивсь...
У закляттях пелюсткових
З вишнями вінчалися хрущі –
Вечір з ніччю цілувались
В бризках місячної мли.
І в розквітлім шалу травень
Сніжно з вишень облітав –
Сизі лебеді здіймались
в сутінкову неба вись.
Там повільний плин Влтави
У бузковім напівсні –
І травневі сподівання
В вирі празької весни.
2.
(Вечірня)
Загорталась злотовежа Прага
В мантію індиго – ніч
Так м”яко напускала
Чари на старенький Карлів міст.
В лиску плинної Влтави
Відзеркалювався світ –
В обрій фресок МAле СтрАни
У глибінь небес й ріки
Увіткнулись довгі вістря
КатедрАльних чорних стріл...
