|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44043, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.133.214') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Віталій, 07-02-2017
|
МИКОЛА ЛІПОВ
Що так тісно вам жилося,
Що побажали роз'єднатись
І нам шукати довелося
З яким сусідом спілкуватись?
Невже так манить людей влада,
Що і по трупам йдуть до неї,
А те, що це державна зрада
Позабули фарисеї?
Майдани, прокляті народом,
Стільки біди скрізь наробили:
Сміття ми розібрали згодом
Та ще не рік ми ним палили.
А ті, що вас так обнімали,
Самі потроху розвалились,
Бо згоди в бізнесі не мали,
Різним богам не так молились.
Була держава Україна,
Тепер такої вже немає:
По світу ходить вся родина,
До гурту діточок збирає.
Невже ми нація погана,
Що не зуміли об'єднати
Народ, якому була б шана
І по чужбинам не блукати.
А все тому, що своя хата
Була цінніша за державу,
Ви розлучили сестру й брата,
Кому кричали: "Слава !", "Слава !"?
Дославились і доскакались,
Амфітамінчик в чай підкинув.
Не з тими друзями братались:
Вас Захід розділив і кинув.
Але тепер, коли нема вас,
Можна і помилки признати,
Що залишили ви для нас,
Тільки кому їх відписати.
Маєтки ваші розпродали
І землю-матінку віддали,
Бо стільки ви напозичали,
Що нас в заручниках тримали.
Лист із майбутнього в минуле
Пишуть до пращурів онуки.
Так швидко все це промайнуло,
Що знову кличимо до злуки.
Хоча б серцями об'єднатись,
Що ми родина, зрозуміти,
В ваших помилках розібратись,
Бо треба в мирі людям жити !
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
