Авторів:
2698
Творів:
51586
Рецензій:
96021
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 44019, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.189.186.247') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Вірш
© Вячеслав Семенко , 04-02-2017
Спить солдат,
поволі догоряє свічка,
лиш дрижать метеликами вії.
Золота
коса і жовто-синя стрічка.
А на дворі вітер снігом віє
Все пройшла -
і заборону військкомату,
всупереч сльозам в очах родини.
Як змогла
вона у руки зброю взяти -
дівчинка, недавно ще дитина !
Спить дівча.
Сирий бушлат і чорні берці,
камуфляж в зелених візерунках.
Зазвичай
їй біле плаття би до серця,
туфлі на високих закаблуках...
Що вона
юнацьким серцем відчувала,
як в заграві бойового пекла
на плечах
посеред вогняного шквалу
рятувала хлопця з небезпеки.
Не з добра
надворі злий донецький вітер
дівчині співає про Поділля,
про той край,
жаданий, мирний, добрий, світлий,
про садочок з вишнями на гіллях
Може в снах
прийде закоханий хлопчина
і насмілиться її поцілувати,
як весна
запалить очі-намистини,
через кров, вогонь, болючі втрати !
По війні
іде дівчина крок за кроком,
затаївши страх, забувши втому.
Хай у сні
примаритьтся їй мирний спокій
в маминих долонях біля хати.
Біль і гнів
переплавляючи у силу,
піднялась вона над божевіллям !
...На війні,
поки що, спить дівчина мила,
дівчина з далекого Поділля.
кількість оцінок — 0