...а хочеться - про Серйозне,
і - щоб неодмінно - Вічне...
Щоб знаком таким - окличним!..
Стрілою,як Робін - в ціль...
Голодному щоб - амброзія...
Гіпнозом - для істеричних...
Для надто вже драматичних -
рятунком від божевіль...
...Слова розпирають мозок,
вдягають вінки і тоги,
Зазубрюють монологи
між піній, руїн і туй...
Як раптом печальним зором
таким патетичним ...строгим...
спіткнешся, немов об ногу,
об слово простеньке "Х..Й"
що хтось написав на стінці,
порепаного будинку...
І силою впливу стінка -
вражає , як постріл, враз -
Бо ВІрші - то клей і мило...
ТРИ ж БУКВИ вмістить зуміли
катарсис, мімезис, відчай,
агонію і екстаз...
І сняться тобі до ранку
білил непочата банка...
Світанок...Туман... Серпанки...
І довга якась стіна....
Де Блазень з лицем трагічним
малює на стінці - вічне,
по справжньому драматичне:
Пішло... та ПІШЛО ВСЕ НА
