...поглянь... Це - Зима...
В неї місяця срібне око...
І Сонце - не Сонце... І сон цей,на жаль,- не сон...
...Печально бреде вже дві тисячі-надцять років
вздовж лінії моря Овідій, який - Назон...
де вітер чужинський здіймає буремні хвилі...
Схололі амури - пожива для хижих риб...
Назоне,забудь,що колись ти бував щасливим...
...прозрій: Це -Зима... І - Самотності сірий хліб.
Втопи свою Пам"ять, що вперто танцює - ладна -
на вулицях Міста, де твій золотився чуб...
і Пісні твоє ї- впокорена і підвладна-
світилася сонцем смарагдова... виноградна...
п"янка намистина між теплих жаданих губ
на вулицях Міста, яке не минає жодна
дорога... триклята Пам"ять... Солодкий дим...
Повір: це -Зима... Ти ж - забутий примхливим богом
(щасливі богам наступають - авжеж-на ноги...)
і шлях твій, Назоне, віднині - куди завгодно:
у відчай... у Вічність...
та більше ніколи -
в Рим
