І знову схили, мов їх не було….
весь рік триматися себе заклято.
Попливла осінь, літо відгуло.
Та чи гуло…
а заборон не знято.
Не мої фільми, книжки не мої!
Дорогіцінний час висить в повітрі.
Фотоальбоми стерті до крові, -
Із носіїв - у небуття, по вітрі.
Знай. Йди, знайди, біжи!
де мене не було - уже й не буде!
Квіти швидко в’януть...
Думки, як роки, - зламане весло,
Хутчіш до схилів, поки сили стане…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design