Виявляється, збожеволіти можна від відсутності...
Від постійного чекання тебе...
Це коли ранком не береш трубки
Потім - дзвониш і не чуєш мене.
Не обов"язково сваритись про теє з тобою,
Не обов"язково казати оті слова...
Тільки знай: стала уже не тою
і щовечора болить голова.
Все частіше опускаються руки
Все міцніше душа щемить,
Більше й більше в очах розпуки..
Весь мій світ вже без тебе болить.
Припинились істерики, сварки
Лиш в безодні очей пожар.
Заглушились слова бунтарки,
Десь подівся колишній запал.
Залишилася стомлена жінка...
Пропотіле від сліз вікно...
Тихі спогади билися дзвінко,
І в осколках душевне дно...
Виявляється, збожеволіти можна від відсутності...
Задихнутись нестачею кисню...
Коли між вами сотні кілометрів
А думками так близько...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design