То рушник свої крила чи лебідь
Розіслав на непевному тлі?
Ми прийшли нізвідкіль і як-небудь,
І де-небудь нам тліти в золі,
Бо вважаємо світлом в імлі
І півмісяць на чорному небі,
І півхліба на чорнім столі,
І учитель, наставник, і ребе
Нам давно вже казали: Малі,
Вам навчатись немає потреби,
Вам ціна та оцінка - нулі,
Ледве більше, вам світять коли
І півмісяць на чорному небі,
І півхліба на чорнім столі,
Аж допоки не зламано ребер,
Доки в очі не впало землі,
Залишався без вжитку той репер,
І губились в пітьмі кораблі,
Адже мали на хибній шкалі
І півмісяць на чорному небі,
І півхліба на чорнім столі.
Та нарешті все так, як і треба,
Всі на місці: комахи в смолі,
І узуті у туфлі амеби,
У кролячих ходах королі,
І нам сяють, як піт на чолі:
Півхлібини на чорному небі
І півмісяць на чорнім столі.
