І якщо легкокрилі вітри
Умокнуть свої пензлі в зимові білила,
Три горішки згори
Із мазками вохри,
Темний ніс із нори,
Світлий хрускіт кори
В потяг осені знову спізнились...
Бо усе до пори, до пори,
Як цибулька зелена й зелені сандалі,
Заколисаний човен в імлі на причалі.
Вибирають момент
Стовбури і замет,
У розтоплений мед
Промінь зранечка ледь.
Мінус п'ять - то зима в ідеалі.
