Добраніч говорить черговий вже день.
В життя моє днів тих вписав Бог багато.
Усіх покладу їх, як книжку на пень,
В якій вас рядками я буду вгощати.
Пробуджу минуле зі свого життя,
В якому були і прибутки і втрати.
Думками злечу я в своє майбуття,
Хрести де і церква, і спалена хата...
Сном вічним приснули і мама і тато.
Мені мабуть прийде обабіч лежати.
Далеко Сян бистрий, Улюч і Карпати
Зодягнені в осінь, залишаться ждати.
Та, чи зрозуміють моїх суть пісень
І чи привітають гучним Добридень?
10.12.2016р.
