Хтось в Азії недавно рахував,
ім"я та назви спритно приховавши:
коли-то вріже дуба цей вар'ят,
звільнить від себе назавжди й назавше
усіх нас, закривавлених дівчат
і хлопців, що полили землю кров'ю,
аби лише він тута не постав,
узявши рідну землю в маєстат,
щоби собі покращити здоров'я.
52 + 98 (хай би так)
52 + 98 (хай би навіть, -
ніхто не збив зі щедрої межі)
дорівнює 2 тищі п'ятдесят.
І понесуть у ящику з палат,
що б не ліпив, і що б ти там не правив.
Ти настоявся. А тепер лежи.
Журавль із амфорою. Хлопчики пірнають.
А ти пригроблений нещасний неборак.
Ім"я твоє немов зарін, заман, іприт.
Неначе виразка шлункова чи коліт
або які хвороби ще, не знаю,
коли би знав, додав напевно п'ять
чи десять, і картину змалювавши,
перетворив сотворене на міт,
перебомбив меча собі на щит
і що зумів зібгати чи зім'ять
якби й воно було чуже й не наше
