100 років без дівчат
Прибережні відблиски навіюють спокій
Полковник Наварро полишив всі фікції любові
Щодо королівни Q. у довгу чорну шухляду
Афродіта не показувалась на люди ще здавна
Європеоїда звідкись знайшла натхнення на 1001
Коханця на ніч одну в якомусь гуртожитку
Полковник теребить за вухо пітбуля
Він вірить у дружбу як ніхто інший
Видудливши абсенту на три четверті
Гукає сержанта: Відбий од французів
Тридцять галонів червоного
100 років без любові
З побічним ефектом смерті
Вільніше нема вже куди
Мужньому ворогу – честь
Зраднику – 100 батогів
Духовні вправи Наварро
Полковник курить косяк
І це останній десерт
Напередодні його уродин
У передвечір поразки
На коралах Нептунових рифів
Від руки божевільного мавра
***
Ми з паном Рутковським сиділи
У тернопільській кнайпі «Майдан»
Він як зазвичай – із великим пивом
По раз перший куштуючи мозок з пательні
Я як католик скромніший – із чаєм
(До-пори-до-часу)
Балакали про міфи плани що от-от...
Як то навесні все дівочо заквітнути має
Квіткарка віку моєї бабці підійшла
Простягнула смутні в’язки квітів і
Констатувала: ви без дівчат...
Я пускаючи носом дурну тютюнову хмаринку
Доповнив: вже як 100 років без дівчат бабцю
