Ей ви, раби своїх жадань,
Тупі й відкормлені дебіли!
Ви перетнули мирну грань
І мене вкотре розізлили!
І гроші ваші всі – лайно!
Із писків сипле позолота…
Ви впали на смердюче дно,
Ви не царі, а лиш голота.
І кожен день, немовби цвях
У тіло входить цього людства.
Ви ще щасливі, ситі, як?
І багнете ще братолюбства?!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design