Я буду чорною примарою
Блукати в тебе під вікном,
А ти мене не впізнаватимеш,
Вдивлятимешся знов і знов.
Ожину пальцями даватиму,
Казатиму: то моя кров.
Птахами до небес злітатиму
І повертатимусь зі сном.
Шукай мене в кущі бузковому,
У річці, дубі і в вогні.
Я у вінці, та не в терновому,
В трояндовому я вінці.
Шипи вп'ялися в мене боляче,
В троянд засохли пелюстки
І опадають вони краплями,
Дощами які любиш ти.
Я буду вічна твоя готика,
Знемога, відчай, каяття.
А на світанні білим пломенем
Проб'юся знову до життя.
