Злетіла з висі осені вуаль,
Та сипить злотом землю і природу.
Проходить літечко шовковим шляхом вдаль,-
Багряна осінь має тут свободу.
Янтарним днем спускається вона,
Холодним сріблом землю напуває.
І чаром сну накриє лиш злегка..
Так дивно осінь відчуваю.
Прозорим шарфом перших морозів
Накине з неба, застлане дощами.
І жовтий лист на схилі берегів
В пориві вітру попливе світами.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design