Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 43255, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.58.38.184')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

10 років

© Андрій, 08-09-2016
Знайомі ми з тобою десять,
Пройшло багато часу і немало,
Мені здається, пройшло вже декілька століть,
Тебе я знаю по секунді і до краю.

Все починалось дуже просто,
Твої  листи,  мої слова банальні і нечасті
Була звичайна тиха осінь,
Не думав я, що поряд буде щастя.

Ким був тоді, яким й навіщо?
Все марив ночами чужих ночей,
В сліпу закоханий був вічність,
А у рядках не бачив карих цих очей.

Кохав тоді направду іншу,
І думалось, що в ній знайшов єдину ту її,
Присвячував для неї свої вірші,
За неї біль топив в вині.

Пройшли роки і доля все переписала,
Нові історії, пісні і, навіть, книги,
Колишня та мене давно вже розкохала,
На ту любов стару посіявсь іній.

Все почалося знову й по-новому,
Останній раз і це тепер назавжди,
Так швидко стало треба лиш одної,
І в інших вже не стало шансів.

Вже років п"ять знайомства проминуло,
Листів нечастих тих, розмов коротких,
Жовтневе сонце у вишині майнуло,
На серці вже любов коротить.

Я просто їхав, як звичайно,
Не поспішав, без планів на майбутнє,
Усе просте насправді геніальне
І море те ніколи вже не вщухне.

Розмова, спацер, давні кам"янички,
Простуйть двоє - вулиці Франківська.
"Ти не на мене, а туди дивися!"
І усміх той в очах іскриться.

Мені казала про своє бажання,
Щоб місто полюбити це, як рідне,
Те рідне  й рідна - то моє кохання,
З коханням цим я повертавсь у Рівне.

Автобус, вечір, смеркне в тиші,
Минає транспорт відомий Нижнів,
І пишиться той перший віршик,
Все згадую твій погляд ніжний.

Дорогак стелиться додому,
На серці біль, аж плакати бажання,
"Навіщо відпустив і не лишивсь" - судомить,
Таке воно, моє кохання.

п"ять років ще минуло-пролетіло,
Було всього, що й не згадати,
Моя душа до тебе давно вже полетіла,
О, як тебе шалено я кохаю!

Сьогодні день, нам 10 років вже, кохана,
Як хочу дуже тебе обійняти,
І тільки б справдилось бажання,
Щоб найбільшим погодилась мені ти стати.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Упс...

© Микола Назарівський, 10-09-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044402837753296 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати