наприклад, осінь...
препарування цього поняття
являється заняттям безкінечним,
бо, хоч усе вмирає, це, по-перше, дуже кольорово,
по-друге... якщо живемо - згадуємо про кохання
трохи не згоден жоден, дехто зовсім,
що в небуття іде життя
і вбранням, золотом розшитим, підвінечним,
закінчується ще один рослинний рік, і це чудово
так виглядає... і тому... якщо живемо - ми згадуємо про кохання
не менш важливою являється та річ, що гроші
у порівнянні з золотом лісів – сміття,
але яким би і не був сердечним
момент освідчення природи і тебе, знов і знов
ми повертаємось в сміття і з сумом згадуєм кохання
якщо живем...
ми згадуємо про кохання вітру і дощу,
повітря, що лякає свіжістю і свердлить розум...
ми згадуємо про кохання неба й хмар,
і вранішній із грудей пар нагадує про літа жар, що промайнув...
але усе життя ми згадуємо про кохання
якщо живем...
